71,4% українців з онкологічними захворюваннями не отримують реабілітаційної допомоги від моменту встановлення діагнозу, завершення лікування та подальшого спостереження. Такими є результати першого дослідження потреб і бар’єрів на шляху до реабілітації людей з онкологічними захворюваннями в Україні, ініційованого Благодійним фондом «Запорука»
Це дослідження представили під час круглого столу у Національному інституті раку за участі представників державних інституцій, медичної спільноти, пацієнтських організацій та експертів з реабілітації.
Щороку тисячі українців проходять складний шлях лікування раку. Та навіть коли основне лікування завершується — шлях до одужання все ще триває. Потрібен час і підтримка, щоб відновити сили, відчути впевненість та повернутися до звичного життя. Саме тому фонд «Запорука» ініціював дослідження, щоб отримати реальні докази та системне бачення того, як сьогодні працює онкореабілітація в Україні, які потреби мають пацієнти та які бар’єри заважають їм отримувати допомогу.
«Мета онкологічної допомоги — це не лише врятоване життя. Це можливість жити повноцінно після лікування. Повернутися до родини, роботи, навчання, своїх мрій і планів», — зазначила Наталія Оніпко, засновниця Благодійного фонду «Запорука» під час відкриття круглого столу.
За даними НСЗУ, у 2023–2025 роках понад 512 тисяч українців потребували допомоги у зв’язку з онкологічними захворюваннями.
Водночас, абсолютна більшість пацієнтів не отримує реабілітаційної підтримки після лікування. Лише невеликий відсоток цих людей проходить окремі реабілітаційні епізоди, а повний безперервний маршрут відновлення залишається радше винятком, аніж практикою.
Окремо дослідження зафіксувало великий брак психологічної допомоги — як для пацієнтів, так і для їхніх рідних, доглядальників, які часто залишаються наодинці з наслідками хвороби.
Матеріали звіту підсвітили й іншу важливу проблему. Реабілітація починається запізно — вже після завершення основного лікування. У той час, коли сучасні підходи передбачають відновлення ще до терапії і тривалістю — безперервно протягом усього маршруту лікування й після нього.
Водночас, отримані дані показують і позитивні зміни, що вже відбуваються. В Україні формується сучасна система реабілітації, з’являються нові професії, розвиваються мультидисциплінарні команди та оновлюються підходи до організації допомоги.
«Ми вже маємо фундамент, на якому можна будувати систему онкологічної реабілітації. Але за всіма стратегіями, програмами та рішеннями повинні бачити головне — людину з її реальними щоденними викликами і потребами», — наголошує Наталія Оніпко.
Серед ключових напрямів розвитку сфери — інтеграція реабілітації в онкологічний маршрут пацієнта, розвиток ранньої реабілітації та преабілітації, підготовка фахівців, забезпечення рівного доступу до послуг незалежно від місця проживання та посилення психологічної підтримки.
Дослідження стало результатом спільної роботи громадського сектору, спільноти пацієнтів, фахівців з реабілітації та експертного середовища. Благодійний фонд «Запорука» ініціював та профінансував його проведення, а безпосередню реалізацію забезпечили БФ «Пацієнти України» та ГО «Фонд досліджень наук про здоров’я» за участі ГО «Афіна. Жінки проти раку» та ГО «Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів».
ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПОВНИМ ТЕКСТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ