Запорука — це...
За 15 років існування нашого фонду ми впевнилися, що довіра – запорука того, що навіть у буремні часи можна успішно робити свою справу.
ЩО ДЛЯ НАС БЛАГОДІЙНІСТЬ
Благодійність для нас – це точно не про милостиню і жалість. Це про активну участь і щире бажання творити добро. Тому перше, про що ми завжди говоримо, коли говоримо про допомогу дітям, хворим на рак, – це про те, що дитячий рак виліковний. І це не просто віра в диво, це наше переконання, людське і професійне, засноване на багаторічному досвіді.
Тому для нас неприпустимо, організовуючи благодійну допомогу онкохворим дітям, показувати дитину у відчайдушному стані. Діти залишаються дітьми навіть під крапельницею, а значить вони будуть посміхатися, побачивши клоуна, радіти новій іграшці, переживати за героїв казки, захоплено ліпити або малювати, або просто дуже хотіти дивитися мультики. Іншими словами, навіть в цей непростий період вони продовжують жити своїм життям з усіма його маленькими і великими радощами.
Наше суспільство, на жаль, до сих пір боїться говорити про рак, а про дитячий рак – тим більше. Ми не хочемо лякати його ще більше. Більш того – ми хочемо змінити ставлення до нього. Ми впевнені, що страх – поганий мотиватор для того, щоб допомагати онкохворим дітям. На відміну від здорової впевненості, що допомога буде немарною.
Двічі на рік ми організовуємо «Табір переможців», куди з’їжджаються діти з усієї України, щоб в тому числі показати суспільству, що «ось ви бачите хлопців і дівчат, які перемогли рак, а значить, є шанси, що це вдасться і тим, хто тільки проходить лікування, кому потрібна ваша підтримка». В останні дні табору переможці традиційно зустрічаються з майбутніми переможцями. І це дуже теплі зустрічі, після яких хворим дітям не потрібно капати тромбоцити, щоб підняти аналізи, – настільки сильно їх мотивує спілкування з тими, кому вдалося перемогти рак.
З ЧОГО УСЕ ПОЧАЛОСЯ
Запорука – це допомога онкохворим дітям 24 години на добу, 365 днів на рік
Наш благодійний фонд для онкохворих дітей з’явився у 2008 році. Його створенню передував той самий випадок, який прийнято називати доленосним. Він таким і був, чесно кажучи. Одного разу наша сьогоднішня президентка Наталія Оніпко, випускниця філологічного факультету іноземних мов, яка мріяла тоді про кар’єру в фешн-індустрії, погодилася допомогти з перекладом на зустрічі італійського благодійного фонду з Інститутом раку. Як вона сама пізніше зізнавалася, до того дня вона взагалі не знала, що діти теж хворіють на рак.
І все ж найбільше її вразило не це, а ставлення до теми раку її близьких знайомих, з якими вирішила поділитися враженнями після зустрічі. Як виявилося, розмова про дітей хворих на рак для них – табу. Причому саме собою зрозуміле. Ті, хто знають Наталю, можуть легко уявити, що вона відчувала в ті дні, зіткнувшись з таким станом речей. Її це настільки розлютило, що вона дала собі слово зробити все можливе, щоб докорінно змінити ситуацію.
І перше, що зробила Наталя, стала волонтером італійського фонду, щоб навчитися системної благодійності. Як виявилося, в базових речах благодійність нічим не відрізняється від бізнесу. З тією лише різницею, що в цьому випадку гроші заробляють не для себе.
Наталі знадобилося три роки, щоб разом з італійськими партнерами і вже своєю командою створити підґрунтя, щоб заснувати дитячий благодійний фонд в Україні, який працюватиме згідно таких же європейських принципів.
ПРОФЕСІЙНА БЛАГОДІЙНІСТЬ – ЦЕ...
Ті, хто тільки починає допомагати дітям, хворим на рак, пояснюють своє бажання приблизно так: «Хочу врятувати їм життя». Так ось професійна і чесна благодійна допомога онкохворим дітям цим не займається.
Ми не можемо гарантувати, що врятуємо чиєсь життя, але ми точно зможемо допомогти в лікуванні, полегшити життя, завжди бути поруч. Усвідомлення цього було першим уроком, який ми освоїли, завдяки нашим італійським вчителям.
Професійна благодійність – це коли є стратегія, є план, який крок за кроком виконується. І цей план включає не тільки збір коштів на конкретну дитину, він включає організацію базових служб, без яких допомогу цій самій дитині не буде повноцінною, а саме без допомоги психологічної та реабілітаційної. Запуск цих служб став для нас першим серйозним проривом до цивілізованої благодійності.
Наш дитячий благодійний фонд працює за класичною європейською схемою фандрайзингу. А це значить, що ми залучаємо різних донорів не тільки з України – з усього світу. Серед них – великі компанії. Маючи справу в тому числі з бізнесом, з партнерськими організаціями без моніторингу, звітності та бюджетування не обійтися. Всьому цьому нас теж свого часу навчили італійські колеги.
З кожним роком благодійна допомога онкохворим дітям стає все більш усвідомленою. Тобто коли для донора важливо не просто віддати гроші, а розуміти, куди вони йдуть і наскільки ефективно були витрачені. І нас це радує – значить нашому донору не байдуже, якою саме була його допомога дітям, хворим на рак, значить він залучений, значить, як і ми зацікавлений в результаті. А це вже справжнє партнерство.
За весь час нашої роботи нашими партнерами стало 76 компаній. Більшість з них з нами вже більше 10 років. Їхню довіру до нашого фонду складно переоцінити. Завдяки цьому нам вдалося пережити без особливих потрясінь 2020 – рік тотальних локдаунів і закритих кордонів.
Звіти, які ми робимо 1 раз в 3 місяці, – справа клопітка, але нам їх готувати завжди приємно. У тому числі й тому, що тільки тоді ми бачимо, скільки всього зроблено нашою нечисленною командою. Кожен раз, підбиваючи усі цифри і факти, ми дивуємося: «Невже все це зробили ми?!». Усвідомлювати, що у нас – крута команда, погодьтеся, приємно.
СЕРЦЕ «ЗАПОРУКИ»
«Дача» – головний проект нашого фонду. Його серце. Адже цей проект про «бути поруч», а це суть нашої місії. «Дача» – це більше, ніж альтернатива лікарняної палати і навіть більше, ніж тимчасовий сімейний будинок. Це простір, що володіє потужною терапевтичної силою, яку відчувають не тільки усі дачники, а й їхні численні гості.
Потрапляючи на нашу «Дачу», людина змінюється. І завжди в кращу сторону, тому що вона повертає віру в людяність, в безумовне добро, милосердя і щире співчуття. Усе те, що у «здоровому» житті складно розгледіти.
І ще «Дача» – це символ тієї України, про яку ми всі мріємо. У якій не має значення, звідки ти, якої віри і політичних поглядів. У нас мирно уживаються і православні, і католики, і мусульмани. І сім’я з Луганська дружить з родиною з Чернівців – і ніяких громів і блискавок не стається через мову, якою вони спілкуються. Перше питання, яке найчастіше можна почути від жителів «Дачі» при знайомстві з новими сусідами, це не «Звідки ви?», а «Яка у вас група крові?» Тож усі наші дачники, колишні і нинішні, брати і сестри по крові, тому що всі вони – донори.
Не хочеться робити висновок, що люди готові об’єднуватися лише у важкі часи. Хоча саме тоді багато що стає на свої місця. І доброта, милосердя, співчуття, нарешті, виходять на перший план.
Центр Дача – це допомога дітям, хворим на рак та їх родинам разом боротися з хворобою
ПРОСТІ СПОСОБИ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ, ХВОРИМ НА РАК
Усі благодійні організації допомоги онкохворим дітям потребують регулярної донорської підтримки, тому кращий спосіб допомогти нам це:
