Ми сильні, коли ви поруч

Понад 6000 дітей

Отримують медичну допомогу від раку, долаючи цей виклик навіть під час війни. Рак не зупиняється перед ракетами чи обстрілами.

Близько 600 малюків

Лікуються у Західноукраїнському дитячому медичному центрі . Їх відображена в ілюстраціях, створених на основі реальних історій одужання.

Більше 1300 дітей

Отримали безоплатне проживання у родинному домі "Дача" під час тривалого лікування. Тут вони знаходять затишок і підтримку разом із сім'єю.

Ми сильні, коли ви поруч

Тисячі українських матусь щодня зіштовхуються з викликами тяжкого захворювання своїх дітей. Попри власний страх та біль, вони знаходять сили, щоб залишатися мужніми й ніжними водночас.

Але навіть найсильніші потребують нашої підтримки. До Дня матері, який у світі відзначається 12 травня, благодійний фонд «Запорука» та 1+1 media запрошують усіх небайдужих долучитись до кола підтримки матусь дітей з тяжкими захворюваннями, щоб подарувати їм найцінніше – шанс на одужання!

Герої та героїні проєкту

Ці ілюстрації показують дітей, які лікувались у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі. Вони згадують, хто був поруч та підтримував їх у процесі одужання та не давав втрачати сили й надію.

Благодійний фонд «Запорука» вже 16 років допомагає дітям з онкологічними захворюваннями та їхнім родинам.

У 2014 році, ми вперше познайомились з онкопацієнтами цього центру у Львові. Відтоді регулярно надаємо медичну та психологічну допомогу тим, хто потребує. Ці історії ми розповідаємо до Дня захисту дітей, щоб підтримати тих, хто зараз проходить схожий шлях.

Матвій Білаш, 6 років, м. Червоноград

Рік тому сусідська мопсиха Баффі сіла Матвію на груди та почала скавуліти, ніби передчуваючи лихо. І справді, невдовзі лікарі встановили хлопчику діагноз — гострий лімфобластний лейкоз.

Матвійчик обожнює спостерігати за технікою, тому дуже зрадів, що з вікна лікарні видно будівництво автостоянки. Поруч із сином постійно перебуває мама. Вклавши його спати, вмикає нічник і бере до рук голку й нитки, аби вишивати на полотні квіти та відновлювати сили.

Нині Матвійко в ремісії. Він повернувся додому, де на нього чекала товаришка Баффі.

Богдана Дулиш, 9 років, с. Слобідка

Богданці ще не було й двох років, як лікарі діагностували нейробластому. Крихітка мужньо витримувала болісні процедури. Величезне обладнання, з допомогою якого вона проходила опромінювання, здавалося їй космічним кораблем. Мама була поруч і допомагала пройти крізь біль.

Богданка любить усе, що пов’язано з залізницею, адже там працює тато. Він для неї асоціюється зі святом, адже приходив до лікарні, сховавшись за величезну яскраву гелієву кульку.

Дівчинка нині в ремісії. Співає в церковному хорі, грає на синтезаторі, скрипці та барабанах. Справжня людина-оркестр.

Данилко Слободян, 11 років, м. Львів

У два роки Данилкові встановили діагноз — нейробластома заочеревинного простору. Після року лікування стався рецидив і довелося ще рік проходити болісні процедури.

Данилко — справжній непосидько. Він стрибав на лікарняному ліжку, навіть коли тромбоцити були «на нулі». Він запросто знайшов би спільну мову з супергероєм Флешем, який пересувається з надзвуковою швидкістю.

Через «хімію» хлопчик деякий час не міг ходити. Батьки віддали його на плавання та купили велобіг, на якому він гасав по лікарні. Завдяки цим заняттям Данилко швидко відновився.