#впершеуперший: Історії першокласних переможців
Цього року в перший клас пішли багато наших переможців. Ми пам’ятаємо їх зовсім маленькими і тендітними, як вони зустрічали нас щоранку посмішками на “Дачі”, а ми усією країною збирали кошти на їхнє життя. А тепер в них не впізнати тих малеч, що вміщувалися й розчинялися в маминих обіймах.
Тепер вони дорослі й самостійні, без допомоги старших збирали рюкзаки, надягали святкове вбрання та, напевно, самі квапили батьків, щоб не запізнитися на свято знань.
Єва, Евеліна, Аліса, два Максими, Кароліна, Женя, Тимофій, Святослав – всіх наших діток ми об’єднали в одному флешмобі #впершеуперший. У ньому ми в чергове довели, що життя після раку триває. Життя, яке складається з калейдоскопу подій та яскравих моментів і в якому немає місця для смутку чи жалю.
За декілька днів до початку школи Єва приходить на “Дачу” в гості. Дівчинка жила тут 2,5 роки – найдовше від усіх за всю історію будинку. А тому навіть коли гостює, почувається як вдома.
– Ходімо зі мною у вітальню на перший поверх, я розповім віршика, який розказуватиму на “лінійці”, –- Єва тримає за руку координаторку лікарняних відділень Людмилу і просить відвести її по сходинках вниз до зали. Через хворобу дівчинка втратила зір і розрізняє знайомих людей лише за обрисами й голосами.
Колеги з “Запоруки” слухняно йдуть за Євою. Вже через кілька днів всі милуватимуться фото з “лінійки”, де Єва тримає величезного букета й радіє новому етапу в житті.
Тимофій мав пухлину мозку, й під впливом агресивної терапії протягом лікування мав побічні ефекти. Буквально кілька років тому ми всі затамовували подих, щоб тільки Тимофійко вижив. Зараз же хлопчик абсолютно здоровий і дуже активний: обожнює грати у футбол й баскетбол, словом, не уявляє життя без спорту. Бачити його щасливим зараз – це самим бути щасливими, що змогли врятувати йому життя й амбітне майбутнє. Хтозна, можливо, скоро Тимофія ми побачимо на міжнародних змаганнях, звідки він привезе не одну перемогу.
Аліса захворіла на рак нирки у 2017 році. Як каже її тато: “Аліса тоді подорослішала не на рік і не на два”, бо мужньо витримала операцію і декілька хіміотерапій. Коли дівчинка жила на “Дачі”, тато те й робив, що чаклував на кухні й вигадував смаколики, щоб підняти настрій донечці й новим “дачним” друзям.
Зараз Алісу вже не впізнати: довге світле волосся спадає на святковий сарафан, і лише в одному Аліса не змінилася – позує на фото так само, як і тоді, коли на “Дачу” приходили волонтери, і тато встигав ловити камерою моменти, коли дівчинка нарешті посміхається.
Більше історій читайте на нашій сторінці у Facebook за хештегом #впершеуперший.
