Що потрібно, щоб почати робити добро?
У благодійності простий рецепт: візьміть величезне бажання ділитися, додайте до нього дрібку наполегливості й критичного мислення та запаліть своєю ідеєю декількох друзів.
До дня благодійності ми ділимося історіями, які переконують: благодійність різна, хоча й рецепт один. Хтось піднімає настрій дітям на День святого Миколая, а хтось проводить Різдво хоч і не в колі рідних, зате дарує дитині шанс на одужання.
Благодійність різна, а мета у кожного благодійника одна - розпочати нове життя. Адже ні у доброчинця, ні в того, кому допомагають, воно точно вже не буде таким, як раніше.
Оксана Бачук, мама підопічної Софії Довганюк:
“Під час лікування донечки багато людей нам допомагали: лікарі, волонтери, працівники нашої улюбленої Запоруки. Та чомусь в пам'яті залишився один день - 7 січня, Різдво... Свято родинного затишку, тепла, колядок. Але Різдво 2011 почалося з невтішних результатів аналізів. Паніка, адже потрібно терміново шукати донора. Хто захоче добровільно у свято провести кілька годин під крапельницею? Та яке здивування, коли дівчина Юля без вагань приїхала до лікарні разом з нашим лікарем, щоб нам допомогти. Справжня різдвяна казка для нашої доні. Минуло багато років, але допомога людей зігріває душу досі. І я прошу у Бога здоров' я та Божого благословення для всіх наших благодійників”.
Аліна Шилко, волонтерка фонду:
“Вже 11 рік поспіль я зі своїми друзями влаштовуємо магічне свято для онкохворих діток на День святого Миколая. Щороку ми заздалегідь готуємо нову програму свята, щоб здивувати діток та побачити на їхньому обличчі щиру посмішку. Свято супроводжується цікавими мультяшними героями, конкурсами і подарунками. Найбільше діткам подобається спостерігати за фокусами, особливо коли їх запрошують взяти участь.
Я дуже радію, коли бачу посмішку на їх обличчях, їх радість та сміх - ці емоції ще раз доводять, що наші з друзями зусилля були не марні та надихають робити добро. Мільйони людей об’єднуються навколо добрих справ, адже не можна бути байдужим до чужих проблем”.
Ольга Філіпчук, мама Каті Найди:
“На нашому шляху до одужання зустрічалося чимало людей, чию доброту пам'ятаю завжди, за здоров'я яких молюсь, яким щиро вдячна: це фонди, які підтримують діток і батьків - "Запорука" та "Краб", це Сестра Інна та Отець Олександр, які допомогли в перевірці діагнозу та подальшому лікуванні моєї донечки Катрусі; пані Юлія, яка допомогала проходити коштовні перевірки КТ та ПЕТ КТ, наші донори Олексій та Валерій, які були завжди напоготові прийти на допомогу; релігійна спільнота, яка допомогла придбати в достатній кількості препарат "Рекормон" та постійно підтримувала нас, і, звісно, це мої Наталя та Євген, які щотижня нас відвідували і не давали забути нам смак домашньої їжі. Люблю та безмежно вдячна всім!”
Наталія Оніпко, президентка благодійного фонду “Запорука”:
“З дитинства батьки вчили своїм прикладом бути співчутливою і проактивною. Перший благодійний проект - театр у дворі свого будинку, нам було десь років по 10, продавали квитки на спектакль тим, хто міг заплатити і купували за ці гроші солодощі пенсіонерам. Враховуючи мій багаторічний досвід в благодійності з впевненістю можу стверджувати, що добрі вчинки роблять нас щасливішими, наповнюють наше життя сенсом, коли в планах на день зробити щось, що змінює життя - є розуміння заради чого підводитися вранці з ліжка.”
